Наша історія розпочалася у грудні 2019 року, коли ми зібрали ІТ-команду для реалізації митної реформи. Частина цих талановитих людей залишається з нами досі, спільно пройшовши весь наш шлях.

Ми стартували з амбітним списком проєктів та напрямів: кабінети інспектора та декларантів, розвиток інфраструктури, ВІ-система, автоматизація та ризик-менеджмент система.Одного разу, граючись з абревіатурами назв напрямів нашої роботи, ми отримали «CAPIBARA», що нагадало назву тваринки капібари. З часом капібара стала нашим неформальним тотемом, а ми — справжньою командою капібар.

За два роки нашої діяльності ми встигли попрацювати під керівництвом шести різних голів Держмитслужби, кожному з яких заново доводили необхідність митних ІТ-змін. Цей період збагатив нас непересічним досвідом, успіхами та, без прикрас, деякими розчаруваннями.Ми пишаємося тим, що впровадили ВІ-систему, запустили відкриті дані, розробили систему спільного транзиту NCTS, новий сайт і успішно випробували низку продуктів, зокрема, морський журнал пункту пропуску та нову автоматизовану систему ризиків із використанням ML-технологій в ній.

Згодом ми вперлися у глухий кут – митну реформу згорнули. Перед вибором або продовжувати працювати «в стіл», в очікуванні наступного шансу для змін, або ж рухатися далі, ми одноголосно обрали другий шлях. Наша команда вирішила завершити роботу на митниці, адже ми прагнули творити реальні зміни, а не імітувати їх.

Ми усвідомлювали, що маємо унікальну, вмотивовану та сильну команду. Працюючи як незалежні консультанти донора, нас об’єднували лише митна реформа та спільні цінності. Саме тоді ми почали думати про те, як зберегти нашу команду та направити її діяльність туди, де вона зможе продовжувати працювати на загальне благо суспільства та країни.

Оскільки ІТ-реформи реалізуються переважно за допомогою донорської підтримки, ми почали розглядати варіанти для подальшої співпраці з проєктами. Ми шукали можливості для кожного з колег, або ж міні-команд з них, не маючи особливого розуміння перспектив зберегти вмотивовану команду.

Згодом з’ясувалося, що для участі у деяких проєктах МТД, де ми мали достатньо експертизи, необхідна подача від компанії через тендерні процедури. Це стало моментом, коли ми вперше серйозно задумалися про створення власної юридичної особи, що дало змогу би нам залишатися разом й обирати якісні та перспективні проєкти.

Більшість нашої команди вирішила розірвати контракти з донором і залишити реформу. Меншість залишилася ще на кілька місяців, аби підготувати transition book на понад тисячу сторінок — документ, що містить детальний опис усіх наявних напрацювань і проєктів, документацію та візії подальшого розвитку. Це рішення було прийняте, щоб гарантувати збереження наявних напрацювань для можливих майбутніх змін в ІТ-системах митниці: як всередині неї, так і в донорів.

А команда… відгуляла «випускний» з митниці. Дійшовши згоди, що, можливо, колись повернемось до цієї реформи за сприятливих умов та достатньої політичної волі.

Нас запросили допомогти з цифровізацією Міністерства охорони здоров’я України. Наші колеги брали активну участь у важливих проєктах: працювали над створенням COVID-сертифікатів, запуском електронних лікарняних, допомагали створювати реєстри та розробляли концепцію реінжинірингу життєвого циклу низки медичних довідок.

Проте після досвіду роботи з митною реформою, ми чітко усвідомлювали ризики зосередження всіх зусиль людей в одній сфері. У випадку припинення реформи, всі зусилля та напрацювання команди могли би виявитися нікому не потрібними. Тому ми вирішили, що необхідно диверсифікувати напрями нашої роботи й шукати додаткові можливості для подальшої цифровізації країни.

З початком повномасштабної війни ми зіткнулися з призупиненням низки проєктів, над якими працювали. У цей критичний час наші колеги на волонтерських засадах створили з МОЗом Національний штаб крові та активно допомагали розв’язувати важливі питання фінансування медичних проєктів і визначати їхні перспективи. У найважчі часи для нашої країни ми прагнули зберегти та підтримати все можливе, зміцнюючи державу там, де це було в наших силах.

14 квітня 2022 року ми офіційно зареєстрували компанію під назвою «Стрімко Юкрейн». Назву ми обирали всією командою, шукаючи таку, що би відгукувалася в серці кожного та кожної з нас.

На старті нашої подорожі у Strimco було 16 людей. У нас були лише вигадана назва компанії, ми самі та наші спільні переконання й цінності. І цього було цілком достатньо, щоб розпочати.

Відсвяткували першу річницю компанії з 28 проєктами у портфелі. Виросли до 29 людей у команді. Працювали в доменах медицини, культури, цифровізації, сфери молоді та спорту, цифрової трансформації та електронних послуг.

41 проєкт за 2 роки. 51 людина в команді. Додалися проєкти у сферах освіти, агропромислового комплексу, електронного правосуддя (репарацій), соціальних послуг.

Стали одними з ініціаторів об’єднання українського бізнесу в GovTech Alliance of Ukraine Місія GTA UA — консолідувати зусилля українських ІТ-компаній, державних установ і міжнародних партнерів для створення інноваційних, прозорих і ефективних державних рішень, сприяючи сталому розвитку GovTech сектору в Україні та виходу на глобальний рівень.

З моменту нашого створення ми не зупиняємось у роботі –як той невтомний трактор. Часом ми прокладаємо шлях до цифровізації, ніби риємо траншеї. Іншим разом оремо ґрунт для нових починань, іноді сіємо насіння необхідних змін, а інколи — волочимо за собою важливі ініціативи. І ніколи не зупиняємось. Бо Strimco — робе.